Brooklyn Bridge Park

Коли тільки їхала у Н.Й., я не сильно розуміла, чому мій Містер такий патріот Брукліна - всі ж люди наче захоплюються Манхетеном, хочуть там жити і пити коктейлі Космополітен. Зараз я його розумію, бо Бруклін it’s a new Manhattan. Це район, що дуже розвивається в останні роки, ним цікавляться художнічки і прочі хіпстери і своєю присутністю роблять його цікавим. Звісно, Манхетен теж гарний і цікавий, але він не так стрімко міняється, тому Бруклін зараз викликає всіхню цікавість.

Головні райони зараз - це Вільямсбург, Дамбо і Бруклін Хайтс - всі вони знаходяться на березі Іст Рівер, з них відкривається шикарний вид на Манхетен (Манхетен при своїй крутості ніколи не матиме такого виду, бо він сам же його і створює) і добирання на роботу - це всього навсього перетнути міст. Вільямсбург і Дамбо зовсім недавно були промисловими, чорними і неблагополучними. В Бруклін Хайтсі всю набережну займали промислові пірси. Нікому ці райони були не потрібні. Але оскільки ціни на житло дешеві, то туди стікалася всяка богєма, яка хоче творити, але не хоче працювати. І от вони починають обживати райони, розмальовувати стіни, облаштовувати лофти і район починає грати новими красками, ним починають цікавитися люди з грошима - хочуть відкрити кафе, магазини і т.д. Так крок за кроком розвивається інфраструктура, облагорожується район і туди вже хочуть заїхати люди, які можуть платити пристойні гроші за квартири. Все! Ціни злітають, художнічків випихають, і це вже новий благополучний і крутий район.

На вихідних ми гуляли Бруклін Хайтсом - божееее, які там будинки! І совісті ж в людей нема - на вікнах ні штор, нічого - я заглядала у вікна і дивилася, як хто живе - отлічно живуть! Красиві квартири, гарно обставлені, все дуже стильно і симпатично. Ціни на рент стартують від 2000 доларів - це за самі-самі маленькі студії і ван-бедрум квартири. Щоб купити - старт в 3,5-5 млн і далі - до небес ціни. Один з найбільших дефіцитів у Н.Й., як на мене, це денне світло у приміщенні: через те, що будинки стоять дуже тісно і у вікно просто не реально пробратися світлу + через те, що поруч будується щось, що взагалі тобі все перекриває. І от в цьому районі є вулиця, де у будинків виходять тераси і балкони на Іст Рівер - обнять і плакать. Якшо вони там не п”ють каву кожного ранку - то це просто знущання!

Метою прогулянки був відносно новий парк - Brooklyn Bridge Park, його почали робити на місці старих і страшних пірсів в 2008-му році і роблять і досі. Всі газони, дерева, озерця робилися з нуля. Весь парк спроектований фірмою Michael Van Valkenburgh Associates www.mvvainc.com/index.php Подивилася інші їх роботи - вони створюють парки по всій країні - дуже серйозний рівень.

Дивлюся старі фото цих пірів і просто важко уявити, яку колосальну роботу проробили, шоб створити цей парк:

А тепер фото - шо зробили із старих пірів: оцим зеленим валом парк (там купа територій різного призначення: як просто для лежання на траві, так і для активних ігр - волейбол, футбол, катання на ковзанах) відгородили від шосе.

Зробили всякі отакі тіпа хащі з начебто куширями і бур"янами, за якими насправді доглядають і поливають:

Помітила, шо в болотці постійно шось бурлить - як джакузі. Можливо це зроблено, щоб вода не застоювалася, хз...

Багато дерев та кущів помічено різнокольоровими прапорцями: сині, червоні, жовті. Тут на дереві жовта лєнточка - думаю, його помітили під зрубування, бо воно пропало.

Постійно думала про наш Прирічковий, за який вже стільки часу ведуться бої. Мені цікаво, чому влада Н.Й. робе такі речі? Може їм вигідно, щоб там був публічний простір, гуляли люди (моментально ж це місце обросло кафешками, де огромні черги і податки йдуть в бюджет міста)? Я так розумію, що бюджету Полтави такі подачки не потрібні, тому краще робити льодовий дворєц. Короче, це я так - ліріка. Повертаюся до парку - він дуже зручний, красивий, абсолютно не скучний і хочеться там гуляти чи сидіти весь день.

До речі, про сидіти: я часто таке бачила у Європі, а тепер бачу і тут - всі люди сідають на траву, землю, асфальт, бетон, східці, куди завгодно - без ніяких волнєній. Вчора ми єдині були, хто приніс з собою карємат, щоб посидіти на траві! Замітьте, шо зараз кінець жовтня + трава ще й мокра була - нікого це не смутило абсолютно. Люди приходили, падали на спину і лежали годинами. Я спробувала сісти на траву - одна хвилина і мені холодно! Як же вони це роблять? Щоб ви розуміли, коли їду в метро, то я єдина, хто підстеляє собі куртку, бо там просто невероятно холодні металічні сидіння. І от питання, чому так? Європейці і американці закальонні з дитинства? Їм може не казали, як нам: не сиди на бетоні, бо дітей не буде?

Майже Фурочка?

Вчора вперше бачила такий довгий лімузин. Його взяли в рент заради однієї дівчинки, у якої була Кінсеаньєра (Quinceañera): це таке дуже-дуже важливе свято в житті кожної дівчинки-латиноски. Це свято повноліття, яке у них традиційно відзначається на 15 День Народження. Для святкування такого дня купується плаття за 3-5 тис. дол, наймається лімузін, дорогий ресторан і т.д. Ігнорувати таке свято - зламати дівчині життя!